Якщо до вас прийшов колектор… Якщо до вас прийшов колектор… Наші співвітчизники дедалі частіше стикаються з наслідками фінансово-економічної кризи, яка торкнулася всіх сфер життєдіяльності людини, у тому числі й правових стосунків у площині банківських відносин. Олег БЄЛІКОВ (Правовий тиждень, № 10, 10-16 березня 2009) Хто такі колектори Фінансова криза формує в Україні новий ринок - ринок боргів. Мимоволі в пам’яті спливають епізоди далеких 90-х, коли "вибиванням" боргів займалися кримінальні елементи, і доходило до людських жертв і поламаних доль. Боржників ставили на "лічильник", постійно залякуючи й пресингуючи, а потім відбирали квартири, машини й іншу власність у рахунок покриття боргів і відсотків. Протистояти такому розгулу злочинності правоохоронні органи не мали змоги, і країну накрила хвиля жорстокості й насильства. Але все це було в минулому. Здавалося б, життя стабілізувалося, проте фінансово-економічна криза внесла свої корективи в існуючі правовідносини. Борги населення перед банками постійно зростають, що створює попит на надання колекторських послуг. Треба відзначити, що цей вид діяльності стає дуже популярним і має у своєму активі як прихильників, так і супротивників. Спеціального нормативного акту, який би регламентував діяльність компаній-колекторів, в Україні немає. Свою діяльність колектори мають здійснювати тільки в рамках Цивільного й Господарського кодексів України, а також на підставі укладених із банком договорів. Правова природа таких договорів дуже різноманітна - від простого договору доручення до складнішого й об’ємного договору факторингу. Але, як правило, колектори не викупляють право вимоги в банків, оскільки вони не хочуть брати на себе ризик неплатежів, а лише намагаються примусити боржника повернути борг позичальнику. В інших випадках компанія-колектор може представляти інтереси кредитора перед боржником на підставі довіреності, договору на надання послуг або агентського договору. З банками колектори працюють або за комісійні (15-40 відсотків стягнутого боргу), або викуповуючи у банкірів пакет "неплатежів". У другому випадку банк просто поступається своїм правом вимоги боргу колектору, і позичальник розраховується вже з новим кредитором. Згоди боржника на перевід боргу новому кредитору, згідно з нормами ЦК України, при цьому навіть не вимагається - достатньо тільки письмово повідомити його, що така уступка вимоги відбулася. Та все ж більшість вітчизняних компаній колекторів працює з банкірами за комісійні. Викупом "проблемної заборгованості" у банків поки займається всього одна з майже 20 працюючих компаній. Останнім часом до основних клієнтів колекторських агентств, банків, долучилися й страхувальники, які стикаються із зростанням дебіторської заборгованості й регресивними позовами до винуватців випадків страхування. Основну частку заборгованості перед СК формують регресивні позови, або борги третіх осіб, які стали учасниками ДТП. І якщо раніше СК передавали колекторам старі борги (2-3 роки), то зараз вони вже готові передавати й борги двох-трьох місяців. Про примушування до виконання зобов’язань Ті, хто стикався з роботою колекторів, знають, що тиск на боржника відбувається в три етапи: дистанційне спілкування, особисте спілкування й звернення до суду. На всіх етапах відбувається психологічна дія на боржника, включаючи й методи залякування. Якщо колектор перетне межу дозволеного й вимагатиме, погрожуючи насильством, термінового погашення боргу, то боржнику стане в нагоді знання чинного законодавства. Зокрема йдеться про ст. 355 КК України "Примушування до виконання або невиконання цивільно-правових зобов’язань". Відповідно до ч. 1 цієї статті примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов’язань, тобто вимога виконати чи не виконати договір, угоду чи інше цивільно-правове зобов’язання з погрозою насильства над потерпілим або його близькими родичами, пошкодження чи знищення їхнього майна за відсутності ознак вимагання, карається виправними роботами на строк до двох років або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років. Частина друга (вчинене повторно або за попередньою змовою групою осіб, або із погрозою вбивства чи заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, або поєднане з насильством, що не є небезпечним для життя і здоров’я, або з пошкодженням чи знищенням майна) передбачає позбавлення волі на строк від трьох до п’яти років. Згідно з частиною третьою примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов’язань, вчинене організованою групою або поєднане з насильством, небезпечним для життя чи здоров’я, або таке, що завдало великої шкоди чи спричинило інші тяжкі наслідки, карається позбавленням волі від чотирьох до восьми років. Склад злочину, передбаченого ст. 355 КК України, існує лише тоді, коли він поєднується із загрозою застосування насильства, пошкодження або знищення майна відносно потерпілого або його близьких родичів. Загроза має бути дійсною й реальною. Самі колектори запевняють, що робота з недбайливими позичальниками ведеться виключно в рамках закону - ані шантажу, ані застосування фізичної сили. Втручатися в приватне життя боржника, стежити за ним, прослуховувати його телефонні розмови вони не мають права. Недбайливого боржника зводять морально, докучливо нагадуючи про борг і роз’яснюючи наслідки невиконання зобов’язань. Але на практиці буває всяке, і тому для спілкування боржника з колекторами потрібно підготуватися і по можливості записати таке спілкування. Поради боржнику Якщо в боржника все ж виникли проблеми, хотілося б дати кілька порад по мирному врегулюванню питання. Алгоритм дій поведінки з банком такий: 1) повідомити банк, що існує реальна проблема з оплатою; 2) зафіксувати всі дії, які свідчать, що позичальник виявляв добру волю щодо погашення кредиту; 3) попросити про відстрочення сплати "тіла кредиту" й незастосування штрафних санкцій; 4) якщо взагалі немає можливості погашати кредит, слід почати переговори з банком про продаж заставного майна й відшкодування частини боргу або домовитися про тривале відстрочення - на 1-2 роки. Що ж робити нашим співвітчизникам, коли позичальник не дослухався до їх прохань і найняв колекторську компанію для витребування боргів? У першу чергу, треба перевірити повноваження колектора - чи є у нього правові підстави вести справи на користь позичальника й вимагати від боржника погашення заборгованості. Не слід намагатися сперечатися із співробітником колекторського агентства. Якщо в боржника важке матеріальне становище й немає засобів для оплати боргу, треба сповістити про це колектора, який запропонує декілька варіантів вирішення проблеми. Поки колектори діють у правовому полі (розсилки, телефонні дзвінки, SMS-повідомлення), перешкодити їм практично неможливо. Але коли починаються реальні погрози, слід звертатися до правоохоронних органів. Якщо вам подзвонив менеджер банку з проханням погасити борг, не відмовляйтеся від своєї заборгованості. Не грубіть і не кидайте слухавку. Розмова напевно записується й може бути використана проти боржника. Треба спокійно обговорити ситуацію, яка склалася, і спробувати дійти до загального попереднього рішення. Відмовляючись говорити по телефону й виявляючи агресію, боржник вимусить колекторів приїхати до нього додому, на роботу або відразу подати позов до суду. У будь-якому випадку не варто скоювати поспішних вчинків і не давати нездійсненних обіцянок. Потрібно шукати компромісні рішення, а при нагоді фіксувати всі дії колекторів, які порушують права боржника і/або завдають йому моральної або матеріальної шкоди.
|